«У Німеччині існує закон, за яким ми зобов’язані контролювати якість навчання. Окрім нас працюють багато інших курсів та організацій. Як раз тому варто слідкувати за якістю, бо конкуренція дуже висока», – розповідає Інгрід Шоль, директорка Народного університету у місті Бонн. В її центрі освіти для дорослих майже 2 тисячі курсів.

Читайте, що вони роблять для контролю якості та як захищають довіру до галузі. А ще про те, чому до кінця так і не можуть подолати проблему підготовки тренерів.

Ми зустрілися з Інгрід Шоль на круглому столі разом з представниками освітніх проектів та ініціатив і громадських організацій. Вона розповіла про свій заклад неформальної освіти і німецьку систему освіти для дорослих, яка допомагає підвищувати кваліфікацію або опановувати навички.

Навчальний заклад у Бонні. Джерело Google Foto

 

Рівні контролю якості: закон, аудит і купа документів

Як розповіла Інгрід, вимога так сильно займатися контролем якості у неформальній освіті спочатку її дуже лякала: «Спочатку я  думала, який жах! Але за 10 років я навчилася, звикла і, більше того, готова до щорічної перевірки незалежного аудитора. Він спілкується з усіма працівниками закладу, переглядає документи тощо. За законом у нас виділяється три рівня менеджменту якості. Якщо ми хочемо навчати людей, ми зобов’язані мати систему менеджменту оцінки якості за ISO».

За її словами, другий рівень у цій системі — це оцінка контенту курсу і викладача, а третій — допоміжні процеси, тобто маркетинг, приміщення, облаштування тощо.

Інгрід Шоль (Джерело)

Гроші: джерела та ціни у конкурентів

Народний університет фінансується за рахунок оплати навчання від людей, а також має підтримку з муніципального та державного бюджету. Більшість їхніх курсів – платні, однак існують і безкоштовні. «Завжди в описі навчання ми пишемо вартість, і більше того, ми вже звикли обґрунтовувати ціну наших курсів. Якщо навчання у схожих курсів коштує стільки ж , як клієнту зрозуміти, де краще? Для цього варто вказати кількість годин у курсі та кількість студентів у групі. Ми взяли собі за практику вказувати мінімальну та максимальну кількість людей у групі. Це дуже допомагає нормально пояснити, якщо курс відміняється через брак людей. Уся ця прозорість створює довіру між клієнтами та тими, хто хоче навчати. А це дуже важливо для бізнесу».

 

Якість освіти – це площина довіри. Викладачі, програма, приміщення

За словами Інгрід, серед подібних центрів навчання для дорослих у Німеччині існують певні домовленості: «Щоб отримати сертифікат про завершення навчання, учні усіх центрів освіти мають відвідати не менше 80% усіх занять. А ще дуже важливо узгодити, як відбувається скасування або перенос курсу. Коли у когось з колег навчання відміняється, це впливає на всіх: страждає репутація неформальної освіти. Не думайте, що це не помітять».

У Німеччині не буває анонсів навчання без програми чи опису, де саме це відбуватиметься. Інгрід наголошує, що анонс має бути зрозумілим, цікавим читачу, і, звісно, повним (після якого не виникне купа питань).

Писати про ім’я та досвід викладача у описі – також обов’язково. А щодо досвіду викладача, Інгрід каже, що вона самостійно перевіряє, чи достатньо кваліфікації у кожного, хто хоче стати тренером.

 

Чому стають тренерами у Німеччині: податкові пільги, але на зарплату не проживеш

Як не дивно, у Німеччині існують ті самі проблеми з пошуком та підготовкою викладачів, як і у нас.

«Що треба зробити, щоб звичайний ІТ-шник міг викладати? Пересвідчитись, що у нього достатньо кваліфікації. А потім тренувати. Часто приходять люди, яким ми відмовляємо, бо у них недостатньо кваліфікації, хоча вони можуть викладати. У нас є тренінги для тренерів. Хоча з досвіду скажу, що дорослі дуже неохоче навчаються!».

У Народному університеті здебільшого працюють ті, хто до того мав досвід викладання. Для вчителів існує процес стажування: «Ми запрошуємо майбутнього тренера ходити на заняття до колег. Після того організовуємо ґрунтовне обговорення і аналіз уроків».

Стати тренером в Німеччині  у подібному закладі — означає отримувати невелику заробітну плату і працювати за сумісництвом, тобто частково. Інгрід каже, що на таку зарплатню навряд чи проживеш. Натомість у працівників є можливість проходити безкоштовні заняття на інших курсах, а ще вони отримують податкові пільги. «Система освіти для дорослих у нас працює не для додаткового заробітку тренера, тому втримати їх складно. Лишається робити все, аби запропонувати їм гідні умови праці. Я раджу регулярно проводити опитування викладачів та питати як їм працюється. Там знайдеться багато відповідей».

 

Відгук студента – це стратегічно

«Ми досі опитуємо через паперові анкети. Заповнювати просимо анонімно. Потім збираємо, вносимо в електронні таблиці та аналізуємо. Аудитори потім обов’язково запитають про них. Для мене ці відгуки – це стратегічна інформація, яку можна використовувати багаторазово. Наприклад у маркетингу, щоб написати: «Ось що думають наші студенти про наших тренерів!».  

Фото круглого столу «Неформальна освіта в Україні: стан та перспективи розвитку»

Статтю підготовлено за результатами круглого столу «Неформальна освіта в Україні: стан та перспективи розвитку» від DVV (DHC) International, International Center Non-formal Education.

Авторка: Світлана Охович

 

Радимо почитати:

Глобальная проверка экосистемы на профпригодность: чемпионат ІТ-курсов «Hard skills exam: QA»

Инфографика-концентрат. Как выбрать курс

Розповідати – ще не вчити

1