Ми подивилися на хакатони з точки зору альтернативної освіти, бо за два дні на таких подіях можна і щось нове дізнатися і попрацювати з надією на майбутній вибуховий проект.

Навіщо проводять цей безсонний двіж та як впливають такі заходи на людей і бізнес, дізнавалися СуХаРі та Gwara Media.


Як проходять хакатони і чи дійсно на них не сплять ночами?

Хакатони це інтенсивні події на одиндва дні. І так, часто робота над проектом захоплює повністю, і жага до перемоги і призів дає стимул бути бадьорим усю ніч, хоча все залежить від вас. Тобто не спати ніхто не змушуватиме.

Зазвичай перед заходом учасники надсилають заявки і розповідають про ідеї, які хочуть реалізувати командою. Якщо задумів немає, вже на події можна долучитися до якоїсь команди. Організатори анонсують, які фахівці є особливо бажаними. Попереднього відбору ідей зазвичай не проводять, адже на хакатонах завдяки постійним брейнштормам та порадам менторів навіть найменш перспективна ідея може переродитися в класний і потрібний проект.

Три ключові етапи хакатону:

  • Презентації ідей, обговорення перспектив та збір команд.
  • Розроблення прототипу, тобто minimum value product (найскладніший етап, як раз тут не сплять ночами)
  • Підсумкові презентації прототипу, фінальні фідбеки, оголошення переможців (ментори та судді розповідають, що не так, чи хвалять і дають приз)

Є таке явище як хакатон

Як хакатон може зацікавити, якщо я не розуміюся на ІТ?

Може здаватися, що «Hacking» це про крадіїв мільйонів, які працюють з підпілля і обходять кіберзахист найважливіших банків чи бізнес-гігантів.

Але такі події як хакатони насправді походять  від протилежного поняття — білих хакерів, які знаходять критичні помилки або запроваджують інновації, від яких легше жити усьому людству.

Однак бути хакером і робити прориви можна і в будь-якій галузі енергозбереженні, екології, медіа чи промисловості.

Як швидкий спосіб створити щось, хакатон є марафонним забігом, наприкінці якого очікують «злам» проблеми і появу прототипу або доказу концепції.

Щоб не обмежуватися вузькими нішами і розвивати міжгалузеві зв’язки, зараз також досить популярно поєднувати у командах для забігів розробників програмного забезпечення, дизайнерів-графіків, освітян, медійників тощо.
Все частіше вони використовуються в нетехнічних галузях, наприклад у фінансах, охороні здоров’я, державному управлінні, сфері гостинності та у науках про життя.

А Україна вже давно хакатонить?

Протягом останніх кількох років в Україні ІТшні хакатони організовують не рідше ніж раз на місяць. Віднедавна, окрім суто ITшних тем, зустрічаються Хакатон аграрних інновацій, Хакатон освітніх технологій та навіть медіахакатон, наприклад Media Hack Weekend — один з найбільших хакатонів у країні. Більшість з них позиціонує себе як першу сходинку у розвитку стартапу або певної ідеї, а хоча грошові призи чи бізнес-підтримку гарантувати можуть далеко не усі. Тому для таких «забігів» на день–два краще ставити навчальні цілі, як-от познайомитися з форматом, підштовхнути себе до нового, зустріти  нових людей.

А ще хакатони потихеньку стають корпоративним явищем, тобто інструментом, який застосовують у бізнесових компаніях. У таких випадках до «забігів» долучають працівників одного офісу, щоб реалізувати ідеї, які давно «лежали і чекали свого часу» або знайти рішення, на яке у потоці справ не лишалося ресурсів. Працівників заохочують виконувати  нетипові функції, щоб приміряти до себе іншу роль і зрозуміти особливості інших структурних підрозділів чи фахів.

Якщо вірити легенді, то лайк і стрічку новин на Facebook придумали саме під час корпоративного хакатону.  
Як великий прихильник хакатонів, виконавчий директор Shutterstock так прокоментував хакатони у своїй компанії: «Це вмикання  багатопотокового мислення. Досить дивно, що люди можуть зробити протягом 24 годин».

Чому там можна навчитися?

На «хакнутих» подіях завдяки азарту, інтенсивного темпу і цілеспрямованості люди переломлюють себе, а значить вчаться новому і відразу ж застосовують знання на практиці. Крім того, там відбувається постійний обмін досвідом між командами та менторами, завдання  яких поділитися знаннями, кейсами. Стати ментором запрошують експертів з профільних галузей хакатону, які, по-перше, можуть оцінити ідею з різних боків, а по-друге, надати фідбеки та поради щодо створення прототипу та розвитку проекту.

  Іншими словами, якщо ви ІТшник(ця) і не розумієтеся на продажах чи рекламі, то на хакатоні ви зможете разом із фахівцями скласти план дій з цих напрямів і занотувати, де почитати ще. «На хакатоні ми познайомилися з такими фахівцями, що навіть не уявляли, що такі існують! А ще навчилися робити короткі презентації-пітчі та багато дізналися з маркетингу і просування нашого продукту від фахівців, які заглибилися у  суть нашої ідеї. Серед усіх порад ми передусім взялися збирати фідбеки перших користувачів. А ось в технічному плані наш проект поки не розвивається», — розповіла викладачка англійської мови з Одеси Оксана Бабій. Вона вперше їздила на хакатон Edtech робити чат-бот, який перекладає англомовні юридичні терміни.  Які шанси у ідеї стати успішною? Що таке воронка перетворення ідеї в рішення? Якщо говорити про перемогу, то, щоб стати першим, треба як мінімум зробити достойний прототип, а також впевнено та структуровано презентувати ідею та фінальну версію. Харків’янин Борис Працюк разом зі своєю командою посів перше місце на Cities Hakathon at IoT World 2016 у самому серці Кремнієвої долини. На його думку, важливу роль відіграє саме презентація результатів перед журі: «Я бачив дуже багато хороших ідей, які не отримували навіть третє місце саме через погану презентацію. Ми готувались до фінального виступу протягом всієї події — складали десятки сценаріїв. Це допомагає кристалізувати головну думку і мету, для чого ми це розробляємо».

А Костянтин Бакай, Android-розробник, який переміг на студентському BEST HACKathon, бачить такі перемоги як плюсик до резюме та співбесід: «Сучасні компанії цінують вміння працювати у стресових умовах та навички концентруватися і генерувати інноваційні рішення нон-стоп».Інновації — штука вибаглива, тому керувати ними вкрай складно. Насамперед тому що вони народжуються після десятків, сотень та тисяч спроб і помилок. Цими помилками можуть бути тренінги, хакатони чи брейншторми з друзями. Це і є воронка перетворення ідей в рішення. Прогнозування успіху також ускладнює середовище, точніше неготовність середовища сприяти розвитку нових ідей. Адже для цього треба створювати умови та інфраструктуру. Синергії талантів ніколи не буде, поки не з’явиться інтерес у медіа чи знайдуться ті, хто відкриє інкубатори та інші відкриті майданчики для стартапів. Будь-який рух породжує ще більше руху. Тому хакатони однозначно мотивуватимуть людей створювати власні події та обдумувати вибухові рішення. А чим більше менторів буде на таких марафонах, тим більшою ставатиме «зона видимості» учасників-інноваторів. Досвід експертів впливатиме на долю прототипів та безпосередньо самих членів команд. Прототипи, що виникають на хакатонах після менторської шліфовки, валідації і проходження до фіналу, є першим кроком до створення успішних компаній.
Загалом хакатони — це частина інноваційних екосистем. Тобто без взаємодії та співпраці тих, хто генерує, та тих, хто впроваджує інновації, шансів на подальше життя ідей не буде. А значить хакатони, які провокують нові проекти, стануть максимально корисні тільки за умови подальших можливостей. Західна практика хакатонів — це перехід кращих команд до акселераторів, тобто постійних компаній, які підтримують ідею фінансово або контактами чи бізнес-порадами. За кордоном такі проекти розвиваються в інкубаторах стартапів в Business-2-Business або Business-2-Government. А хто придумує теми хакатонів? Софія Бєлєнкова, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster та організаторка хакатону Smart City, Smart House, вважає, що теми для хакатонів завжди мають бути супер-актуальними, адже так такі події зможуть зацікавити більшу кількість людей і розвинути більше ініціатив.

Для прикладу, невдовзі у Харкові відбудеться соціальний хакатон, на якому організатори хочуть відшукати кращі рішення для екологічних проблем. У ньому зустрінуться галузі IT, дизайну та урбаністики.

Команда організаторів хакатону у Харкові об’єдналася задля Трієнале Екологічного Постеру – традиційних подій для Харкова та України, які проповодять дизайнери з організації «4-ий Блок» з партнерами. Як розповів співорганізатор хакатону Сергій Прокопенко, подія має усі шанси, щоб стати поштовхом для буму соціального підприємництва та нестандартних громадських проектів. «Зараз зареєструвалось 15 ідей з командами та більше 30 вільних експертів, які як мені здається, можуть перетворитися в унікальні соціальні проекти для більшого інформування про екологічні проблеми міст. Так мистецький соціальний фестиваль не тільки показуває проблеми, а і запрошує їх вирішити на хакатоні. Сподіваюсь, розвиток технологічного активізму призведе до виникнення акселераторів креативних ідей світового рівня не тільки в Києві, а і в Харкові»

Так а що, грошей не дадуть?

Хакатони — це спринт, який можна успішно пробігти та отримати нагороди на кшталт занурення в нову сферу, основ бізнес-аналізу та вивчення культури стартапів.

А ще відкриті хакатони завжди дуже практичні та глобальні, тож учасники працюватимуть над рішенням, яке робитиме світ краще.

Навіть якщо у хакатонів немає цінних призів, то з ним можна отримати навчальної користі більше ніж зі стандартного воркшопу на вечір. Через більшу спільноту та концентрацію ідей, марафони забезпечують натхненням та впевненістю у власних силах. До всього можна йти на хакатони, щоб знайти людей в команду, поборотися за призи та отримати перші відгуки користувачів.

Є надія, що в Україні як і в світі, хакатони стануть цінним інструментом інновацій, а багатьох випадках є невід’ємною частиною корпоративної культури.

Автори та авторки: Анна Соха, Сергій Прокопенко, Світлана Охович

Фото для главной картинки: Microsoft Blog

Крім статей про розвиток та освіту, СуХаРі ще збирають курси та відгуки до них. Знайди курс через пошук на головній сторінці та інвестуй трошки часу в поліпшення навчання. Сухарі передають усі фідбеки курсам. А ще усі відгуки формують рейтинг курса.

Радимо прочитати: 

Креативне підприємництво: бізнес чи хобі, яке приносить дохід?

Хакатон освітніх технологій HackED у Львові: ідеї, переможці

Розібратися за методом Фейнмана

1