Дуальна освіта була покликана в університети, щоб боротися з халявними відмітками про проходження практики і прірвою між лекціями та життям, тобто реаліями професій.

Так, у Німеччині ще в 60-х роках 20 століття зрозуміли, що «секрет» якісного навчання та швидкого працевлаштування за спеціальністю слід шукати в правильній комбінації теорії та практики, місця навчання та місця роботи, співпраці університету та підприємства. Десь на перетині усіх цих понять і виникла дуальна освіта.

Під час здобуття професійної освіти німецькі студенти вивчають теорію в аудиторії, а потім відразу застосовують отримані знання на практиці — на підприємстві, за що навіть отримують платню. Саме такий підхід поєднання навчання у закладах освіти з навчанням на робочому місці й називається дуальною освітою (від лат. dualis – подвійний).  

Детальніше у відео про те, як Німеччина піднялася з останнього місця за працевлаштуванням випускників університетів.  

Зазвичай дуальна форма передбачає 50 і більше відсотків практики та охоплює робітничі і технічні спеціальності, де необхідними та важливими є практичні навички. Згодом цей досвід успішно запозичили розвинені країни, серед яких Канада, Австрія та Швейцарія, а Україна лише з 2015 року почала впроваджувати дуальну форму освіти. 

Зародження дуальної освіти в Україні

У вересні 2018 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію  підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. У ній визначено, що таке дуальна освіта, етапи її  впровадження в Україні, права та обов’язки закладів освіти та підприємств, а також очікувані результати. Ця Концепція стала результатом 2,5 років обговорень між експертами, роботодавцями, закладами освіти та органами влади.

За українським зразком , «дуальна форма здобуття освіти» — це спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору про здійснення навчання за дуальною формою здобуття освіти.

Тобто це той випадок, коли в підготовці молодих фахівців бере участь і навчальний заклад, і підприємство (установа, організація). Сутність такої системи полягає у тісній взаємодії підприємства та навчальних закладів на основі соціального партнерства, де обидві сторони є рівноправними партнерами, які розробляють та координують навчальний процес, здійснюють контроль за його результатами.

На думку МОН, дуальна освіта є ефективною формою навчання для прикладних спеціальностей, пов’язаних із виробництвом. Протягом 2015–2017 років здійснювався експеримент з організації навчально-виробничого процесу з елементами дуальної форми навчання у професійних училищах кількох українських міст: м. Київ  (професія «кухар»), м. Львів (професія «маляр») та м. Запоріжжя (професія «токар»). Пілотний проект підтвердив позитивні результати. За даними рішення комітету освіти та науки Верховної Ради України, перше впровадження дало високий рівень працевлаштування — до 97% (щоправда без зазначення, на які спеціальності влаштувалися випускники і чи не вимірювали це давно знайомими фіктивними довідками з підприємства). У цьому ж документі є звіт про підвищення якості професійної підготовки на 12–17%, додаткові фінансові надходження (до 50 тисяч гривень у кожний ПТНЗ), зменшення витрат на комунальні послуги та витратні матеріали, більш стійку та взаємовигідну співпрацю з роботодавцями.

Перелік спеціальностей, де використовується дуальна форма розширюється. Поширення досвіду трьох міст відбувається в кілька етапів, за якими зараз завершується фаза розроблення нормативно-правової бази, з 2020 року відбудеться розроблення моделей дуальної форми освіти, впровадження проектів та оцінка ефективності. А з 2023 року планується поява кластерів дуальної освіти, що об’єднають заклади освіти та зацікавлених роботодавців.

Ми запитали у київських та харківських освітян, чи є дуальна освіта у вищій школі?

Кейс: дуальна форма освіти за спеціальністю «Івент-менеджмент та шоу-бізнес»  у Києві

Під час фестивалю “Plan B” СуХаРі поспілкувалися з Євгенією Стрижевською, засновницею Kyiv Music Days, однією з ініціаторів освітнього курсу з івент- та менеджменту  шоу-бізнесу, дуального та аспіранткою факультету культурології Київського національного університету культури і мистецтв.

В КНУКіМ планують одразу декілька програм і співпрацюють з двома кафедрами: менеджменту шоу-бізнесу та івент-менеджменту. Студенти цих кафедр, які вступили цього року, вже незабаром навчатимуться за дуальною формою і, як каже Євгенія, це не має вплинути на вартість контракту.

«Нас троє ініціаторів: Міністерство освіти та науки України, яке прийняло закон, завдяки якому це стало можливим, мій науковий керівник, професор Ірина Петрова, — ініціатор з боку університету — і я як незалежний практик».

В КНУКіМ вже є базова методика навчальної програми. Далі, за словами Євгенії, на студентів чекатимуть лекції від практиків і пітчинг за участі компаній, а також індивідуальний розподіл за вужчими спеціальностями, яких налічується майже 20.

Євгенія Стрижевська — ініціаторка дуальної форми навчання для івенщиків та рекламістів

«У команді викладачів є Аліса Малицька, яка відповідає за все, що пов’язане з піаром, Наталія Склярська —  відповідає за івент-маркетинг та за те, що пов’язане з подіями, туризмом, географічним туризмом, з тим, як це працює сьогодні в Україні та які є перспективи. Олена Фоменко — експертка у всіх процесах, які пов’язані з майданчиком, тобто це вхідна група, робота з партнерами, тайм-менеджмент тощо. Є ще Віктор Афонін, який займається фестивалем VIDEOZHARA, присвяченому блогінгу. І є я — відповідальна за фестивальний сегмент».

Як і водиться, студентів чекатимуть на практику, щоб закріпити знання та навички. Євгенія бере до себе на 4 місяці практики студентів, і «після чого 8 людей з 10 є  працевлаштованими».

Вона вважає, що основний принцип дуальної освіти — це практика. «Практика — це і є дуальна освіта, бо вона дає тобі паралельну реальність. Тобто ти щось дізнався зранку, а ввечері вже втілив це у життя», — зазначає Євгенія.

Зараз головне завдання їхньої команди — знайти партнерів, тобто організації, які візьмуть студентів до себе на справжню практику. На конференції вона зауважила, що партнерів наразі вже більше 40, в основному це фестивалі, кіностудії, агенції та інші представництва креативних підприємств.

 

Кейс: дуальна форма освіти за спеціальністю «Цифрові медіа» у ХНУ ім. Каразіна

Спільний курс дуальної освіти “Digital Media” від Kharkiv IT cluster для студентів магістратури спеціальності «Стратегічні комунікації і нові медіа» соціологічного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна було розпочато 1 вересня 2018 року.

Марина Косенко,  викладачка програми, PR-менеджер в Kharkiv IT Сluster та ІТ-компанії Telesens, розповіла СуХаРям про те, чому дуальна освіта стартувала не з виробничих, а гуманітарних спеціальностей.

«З гуманітарною спеціальністю було простіше показати реальний результат. Ми вчимо студентство прикладним інструментам, які вони можуть відразу ж використовувати в роботі. Ми одразу готуємо студентів до роботи менеджера на рівні стратегічного PR, комунікацій та маркетингу. І даємо навички, які застосовуються на кожному з етапів реалізації стратегії, щоб вони розуміли, як усе працює, змогли підібрати відповідного фахівця, а деякі речі зробити самотужки».

За словами Марини, програма курсу складається з обов’язкової складової, яку розробляє кафедра, адже «без неї нікуди». Іншу варіативну частину розробляє та наповнює куратор програми від IT Сluster — Олеся Ульянова, проектна менеджерка програми.

На перший погляд новинку, тобто дуальність освіти важко помітити. Однак, як зазначає Марина, вона полягає у викладачах, яких спеціально запросили читати окремі курси чи модулі. «Студенти вчать теорію в університеті, а практику проходять уже в партнерських організаціях. Завдяки практиці одна студентка в жовтні 2018 року стала частиною команди Кластера у якості інтерна. Зараз вона прокачує навички зв’язків із громадськістю, івент-менеджменту, SMM та інші. І показує хороші результати».

Щоб потрапити на цей курс, треба пройти класичну процедуру вступу до магістратури.

Соціологи кажуть: ми дуальні, і цим ми круті!

У технічних закладах вищої освіти дуальною освітою можуть похвалитися одиниці. Зокрема директор Механіко-машинобудівного інституту Національного технічного університету імені Ігоря Сікорського Микола Бобир розповідає: КПІ співпрацює з FESTO, Haas Automation.

«Boeing прийшов в КПІ, щоб готувати для себе кадри. Вже створили конструкторсько-інженерний центр «Боїнг–Україна», де працює 100 випускників КПІ. Центр розширюють зараз до 250 осіб», — зазначає він.

Кейс: дуальна форма освіти за спеціальністю «Автомобіле- і тракторобудування» у НТУ «ХПІ»

У НТУ «ХПІ» дуальна освіта розвивається за двома основними напрямами: машинобудування та інформаційні технології.

Детальніше про дуальну освіту за напрямом «Автомобіле- і тракторобудування» СуХаРі поговорили із завідувачем кафедри, професором Вадимом Самородовим та його колегами Олексієм Ребровим і Вадимом Шевцовим.

У 2017 році НТУ «ХПІ» підписав договір-меморандум із компанією DCH, до якої входить ПАТ «ХТЗ». Однак і до цього кафедра взаємодіяла з підприємством ХТЗ. Як зазначається на сайті ХПІ, у 1930 року кафедра тракторобудівництва створювалась з Харківським тракторним заводом та іншими підприємствами.

Зараз, як повідомив Вадим Самородов, дуальна освіта охоплює спеціальність «Галузеве машинобудування» й «Автомобілі та трактори». За його словами, навчальну програму розробляла команда ХПІ та фахівці «ХТЗ».

«На розроблення ми витратили місяць. У процесі узгодження виникали складнощі щодо фінансування спеціалістів підприємства та заходів. Зрештою ми дійшли згоди, і у потрібних фахівців буде час на наших студентів, як і обладнані робочі місця, класи для практики на підприємстві», — розповіли на кафедрі.

За словами викладачів, практика на підприємстві починається з 9 семестру (4 курс) і триває до завершення кваліфікаційної роботи магістра. Керівник кафедри зазначає, що за умовами співпраці навчального закладу та підприємства робочі програми можна змінювати за першої ж потреби.

Лабораторні та практичні заняття проводяться в аудиторіях університету або у конструкторських, технологічних, дослідно-експериментальних відділах чи цехах. Також студентам мають давати доступ до лабораторій та навчальних класів із ліцензованими системами автоматичного проектування (SolidWorks та інші).

Навчальний процес. Головне, щоб програма не була з тих же часі, що і плакати на стінах!:)

Кращих студентів обіцяють працевлаштувати на підприємстві, «адже на практику закладено не менше 40–50% від загального часу програми дуальної освіти».

Фахівці та керівники підприємства також проводили лекції в університеті. Зокрема представники ХПІ розповідають про те, що в університеті виступав з лекцією гендиректор ПАТ «ХТЗ» Андрій Коваль і розповідав про роботу ПАТ «ХТЗ» та проблеми розвитку українського тракторобудування.

Серед критеріїв ефективності дуальної освіти НТУ «ХПІ» відзначає досить очікувані критерії, серед яких ліквідація розриву між рівнем підготовки магістрів та вимогами роботодавців. А ще за допомогою впровадження дуального навчання вони сподіваються підвищити кваліфікацію викладачів та активізувати науково-технічне співробітництво.

Наразі ХПІ веде переговори про схожу співпрацю з компаніями «Харків-АВТО», «Мотор-Сервіс», «Фрунзе-АВТО» для студентів напряму «Автомобільний транспорт».

 

Добре забуте чи нова система?

Дуальна освіта за європейським зразком — це не про паперові реформи, а про життя. От тільки чим складніший задум, тим більше ризиків. Зокрема чи стануть підприємства вкладати сили в українську освіту, і яких гарантій захочуть. Зрештою, з точки зору споживачів навчальних послуг дуальна освіта виглядає логічним та омріяним форматом.

Авторка: Галина Нікітіна

Радимо прочитати:

Розповідати – ще не вчити

ТОП 10 Insta-людей, які надихають на розвиток

Курсы изучения иностранных языков

Портрет сучасних льорнерів (дорослі, які розвиваються). Інфографіка

1