Онлайн-освіту вважають апріорі доступнішою та зручнішою. Від нових сайтів та платформ з курсами чутно: «Ось ми, ось наш кльовий доступний ресурс, з яким можна вчитися просто вдома».

Але буває, що навіть такі курси є недоступними, тобто не придатними для людей незрячих, глухих, з дальтонізмом тощо. Так, в  інтернеті пандуси не потрібні, але там бар’єри набудовують розробники та ті, хто створює контент. І тому продукти, які нині з’являються, часто продовжують бути неприйнятними, хоча вимоги вже описано в спеціальних міжнародних стандартах та інструкціях. Читайте поради від експертів та дивіться на результати моніторингу доступності  українських та всесвітньо відомих курсів.

Мухи з котлетами

Accessibility або доступність чи безбар’єрність – це концепція, яка по суті означає можливість людей з інвалідністю мати безпосередній доступ до користування продуктами та послугами. В онлайн-освіті безбар’єрність – це характеристика, яка означає те, що людина з інвалідністю чи певними потребами може користуватися додатком чи сайтом або самостійно, або з допоміжними технологіями. Зручний для усіх дизайн (процеси, інфраструктуру тощо) називають універсальним.

Контрасність кольорів, субтитри, структура тексту, гучність та інше – усе це може стати перешкодами для людей, котрі мають інвалідності чи певні потреби. Декілька років тому громадські активісти та експерти з веб-розробки створили універсальний стандарт веб-дизайну. З ним нас познайомив лектор фестивалю «Інклюзіон» Дмитро Нечипоренко, ІТ-фахівець з Харкова, техничний керівник компанії Digital Champion, який підготував понад 20 комерційних безбар’єрних сайтів для компаній та організацій з Німеччини та України.

Як зазначає Дмитро Нечипоренко, така умова наразі важливіша для західних бізнесменів: «Зробити сайт безбар’єрним складно, бо це додаткові матеріальні витрати, а ще кропітка робота створювачів контенту. Тим паче, що важко пропрацювати цілковиту доступність. Однак це, безумовно, цінується, а знання стандартів та вміння їх застосувати є перевагою для продукту».

Умова чи забаганка

Статистика від захисників інтересів людей з інвалідністю каже, що в Україні наразі щонайменше 2,8 млн осіб з інвалідністю, з них понад 16 тисяч дітей до 18 років. За даними 2014 року люди з задокументованою інвалідністю складали 6% від населення. Їхня кількість щороку збільшується на 100 тисяч людей, що складає населення цілого міста по типу Ужгорода чи Слов’янська.

На захисті їхніх прав та безпеки стоїть держава, громадські організації чи рухи. Люди стурбовані недоступністю міських просторів, однак безбар’єрність в інтернеті стає вимогою, яку має прийняти бізнес.

Експертка Коаліції з протидії дискримінації в Україні Юлія Сачук вважає, що будь-який освітній проект має спочатку усвідомити те, що безбар’єрність – це обов’язкова умова.

«Якщо слухачами курсу можуть бути люди з інвалідністю, а вони в принципі можуть бути користувачами будь-яких послуг, то вимоги доступності мають виконуватися», – зазначає вона. На її переконання, поняття знаходяться у площині інклюзії, тобто включення людей з різними потребами до просторів або до продуктів, порталів чи сайтів з курсами.

Юлія впевнена, що безбар’єрність це не надто дорого, особливо якщо продумати це з самого початку: «Стандарти створення ресурсів, котрі зручні для усіх, мають стати звичними. Про таке треба думати заздалегідь, бо це насправді не так затратно, як здається. Краще будувати доступність з технічних завдань, а не думати, як з готового продукту прибрати бар’єри».

Вона наводить приклад pdf документів, які є найзручнішими для додатків screen reader`ів, якими  користуються й незрячі. «Можна озвучити все, що є на екрані, але навіть до таких документів є декілька вимог, які треба враховувати, під час їх створенння», – каже експертка. Про вимоги до pdf accessibility можна прочитати на сайті WebAim чи Adobe Acrobat.

До речі, її організація Fight for right  готова безкоштовно проконсультувати тих, хто прагне робити безбар’єрні продукти.

Як побудувати доступність? Приклади відомих онлайн-курсів, а також рекомендації для Prometheus та FactorAcademy

ІТ-експерт з онлайн навчання Сергій МовчанВ Україні безбар’єрність в онлайн-освіті є питанням соціальної відповідальності, натомість на Заході через недоступність на компанії подають до суду, після чого вони навіть змушені видаляти контент.

«Массачусетський та Гардвардський університети були у суді через відсутність субтитрів у відео їхніх онлайн-курсів. А півтора роки тому edX.org звинувачували у дискримінації людей з інвалідністю. Думаю, що Accessibility Requirements (вимоги доступності — прим.ред.) невдовзі стануть обов’язковими до виконання у віртуальному просторі як частині публічного. Тоді компаніям доведеться терміново перероблювати усі курси або видаляти контент, як це був змушений зробити Каліфорнійський університет Berkeley», – вважає експерт з технології онлайн-освіти Сергій Мовчан, який є одним із засновників харківської компанії Racсoon Gang, технічного партнера платформи Prometheus.

Coursera на безбар’єрність дослідили на прикладі курсу English for Media Literacy від Мічиганського університету. Доступність на самому сайті на досить високому рівні.

Доступность сайта Coursera

Доступність сайту Coursera

Детальніше:

  • У структурі документа, зокрема, заголовки Н1, Н2 і далі виставлено по порядку, тобто саме так, щоб screen read’ам буде зручно зчитувати.
  • До відеолекції є транскрипт, який синхронізовано з відео. Проте коли ми завантажили його, то побачили, що у txt документі немає знаків пунктуації і є зайві символи, тобто його озвучка у програмах буде ледве зрозумілою. «Хороший скрипт – це ручна робота, тут, швидше за все, скрипт писався автоматично», – зазначає Дмитро.
  • Ще перевагою буде те, що на тест до першого заняття можна відповідати тільки клавіатурою: кнопки вибору стандартні, а не намальовані. Це зручно для озвучування у допоміжних програмах.

Загальний дизайн сайту досить мінімалістичний: чорний текст на білому є найлегшим для сприйняття, зокрема, людям з дальтонізмом. Щоб перевірити кольори на контрастність та дізнатися, чи можна їх поєднувати, Дмитро радить безкоштовний сервіс WEBAim. Ми ввели номери кольорів тексту та фону з першого відеокурсу і отримали результат тесту – failed, тобто помаранчевий текст на фіолетовому тлі є неприпустимим.

Зовнішній вигляд порталу EdX також можна назвати досить доступним. Структура сайту зроблена за стандартами, хоча деінде все ж заголовки не по порядку.

  • Кнопками «назад» на сайті в курсі Introduction to User Experience” неможливо перейти на попередню сторінку: натомість бачимо одразу весь план програми. Кнопки мають бути з лінками, з яких видно, куди посилання ведуть. Інакше це може бути перешкодою для програм, які управляють браузерами за голосовими командами.
  • Текстовий скрипт до відео можна назвати безбар’єрним, бо він точно відтворює слова лектора та має пунктуацію і абзаци. Також є субтитри.
  • А ось від таких деталей як фрейм (вбудована сторінка з іншого сайту на сторінці курсу)  варто би відмовитися: програми для озвучування такий  текст розпізнають погано.
  • Звук у  відео досить чіткий та гучний. У першому записі все показується досить швидко. Для освітніх цілей треба витримувати час, поки людина прочитає новий елемент.

 

Український сайт Prometheus працює на платформі EdX, тому він схожий на попередній ресурс, де доступність витримана на високому рівні.

Сам Open edX – це open source платформа, з якою можна створювати навчальні курси.

«Це платформа, яка щопівроку випускає нові версії, в яких посилюється функціонал та підвищується безбар’єрність. В останніх версіях продукту прослідковується увага до дрібниць, за якими ховається ідея пріоритету зручності та доступності для людей, зокрема котрі мають інвалідність», – розповів Сергій Мовчан з компанії Racсoon Gang.

Хоча такі платформи дають лише функціонал, а вже розробники курсів формують контент. Іншими словами, тим, хто готує навчальні матеріали, варто також знати про стандарти безбар’єрності та на самому початку враховувати їх під час  зйомки відео, підготовки тестів тощо.

На безбар’єрність перевіряли курс Боротьба з корупцією. З доступних елементів виявлено:

  • Тестом можна управляти тільки з клавіатури.
  • Є конспект лекцій.

А от щодо рекомендацій із збільшення безбар’єрності, то варто зауважити:

  • Назви файлів зображень повинні мати коректні імена, тобто alt-опис має передавати те, що зображено.
  • Абревіатури в pdf мают бути alt атрибути (альтернативны описи), які пояснюють значення слова чи мову походження.
  • Перші відео в курсі Боротьба з корупцією знято не в студії  відповідно поганий звук може ускладнювати сприйняття, тип паче що субтитрів до відео немає. Хоча відео вбудоване з Youtube, який автоматично створює субтитри, однак вже на Youtube субтитри можна увімкнути.  

Останнім СуХаРі та Дмитро промоніторили Factor.Academy. Цей сайт з власними платними та безкоштовними курсами і  вебінарами розробили у Харкові. За багатьма показниками, цей ресурс має найслабший рівень безбар’єрності.

Фактор Академия - недоступна

  Хоча про позитив також є що сказати:

  • На прикладі вільного курсу «Онлайн-лекций по психологии»  можна говорити про хороший студійний звук відео.
  • Структура сайту (заголовки, мапа тощо) здебільшого відповідає стандартам.

Для посилення доступності Дмитро радить ресурсу Factor.Academy почати з основ та вибудовувати доступність за такими напрямами:

  • Потурбуватися про написання субтитрів чи доступних транскриптів до усіх курсів або віддати перевагу ресурсам, де субтитри складаються автоматично.
  • Деякі кольори у відео неконтрасні, більшість елементів дизайну сайту також. Усе це не зможуть сприймати люди з дальтонізмом.
  • Тести до занять також мають бути безбар’єрними.
  • Структура як сайту так і курсу має бути чіткою та зрозумілою, а усі зображення коректно підписані.

Висновки

Забувати чи ігнорувати інклюзію вже стає образливим. Правозахисниця Юлія Сачук розповідає, що самі люди з інвалідністю чи громадські активісти вже звертаються до редакторів онлайн-ресурсів та наполягають на дотриманні безбар’єрності. Виходить, коли юзери не можуть скористатися продуктом, інакшого способу аніж просити прибрати бар’єри, немає. А скільки тих, хто не вимагає, а просто з досадою закриває вкладку? Що той факт, що інший виглядають принизливо і несправедливо. Хоча пігулка є. Тільки прийняти її мають не ті, хто демонструє попит, а ті, хто створює пропозицію.

Статтю написала Світлана Охович в рамках реалізації проекту з Адвокації проти дискримінації, що підтримується Freedom Hоuse.

 

Рекомендуем почитать:

Шість проектів з навчання онлайн, зроблених у Харкові

2017-й подорвут женщины, а не роботы

Четыре распространенные ошибки при создании онлайн-курса

 

1